Отопластика

Ефективне слухопротезування завушним слуховим апаратом неможливо без якісно виготовленого індивідуального вушного вкладиша (ІВВ). Вушний вкладиш призначений для передачі звуку на шляху від СА до барабанної перетинки, для зниження вірогідності виникнення зворотного зв'язку, для кращої фіксації апарату за вухом пацієнта. Хороший ІВВ надійно фіксується на вушній раковині при носінні, не тре і не подразнює шкіру зовнішнього слухового проходу. Використання сучасних матеріалів для виготовлення ІВВ в поєднанні з засобами гігієнічного догляду виключає можливість виникнення алергічних реакцій і запальних процесів в зовнішньому слуховому проході. Якщо поверхня ІВВ щільно прилягає до стінок слухового проходу, то виникнення зворотного акустичного зв'язку (свисту) практично виключається. Наявність спеціальних отворів (вент), що калібруються, в ІВВ забезпечує достатню вентиляцію слухового проходу і м'якше звучання власного голосу пацієнта.

Із стандартним вкладишем акустик проводить, як правило, попереднє налаштування СА, а остаточне (тонке) налаштування він проводить тільки з виготовленим по зліпку вуха і добре «підігнаним» ІВВ. В процесі виготовлення вушного зліпка фахівець повинен пояснити пацієнту або батькам дитини роль і важливість індивідуального вкладиша для якісного слухопротезування, а також процедуру зняття і виготовлення зліпка.

Заздалегідь сурдолог або акустик за допомогою отоскопа оглядає зовнішній слуховий прохід пацієнта на предмет наявності в ньому чужорідних тіл, післяопераційних порожнин, запалення і ін. Зняття зліпка проводять тільки після усунення вказаних чинників. Якщо пацієнт користується окулярами у важкій оправі або носить масивні сережки, або має з’йомні зубні протези, то під час зняття вушного зліпка ці предмети він повинен мати на собі.

Фахівець спочатку встановлює поролоновий або ватний тампон в зовнішній слуховий канал для оберігання барабанної перетинки від пошкодження. Потім заповнює слуховий прохід спеціальною зліпочною масою. Після полімеризації зліпочної маси, зліпок, що сформувався при цьому, легко виймають з вуха пацієнта.

Далі по цьому зліпку фахівці в лабораторії отопластики виготовлять «негативну» форму, кожне заглиблення якої повторює відповідну опуклість вушного зліпка. Потім по цій формі виготовляється вушний вкладиш. Після чого він піддається обробці, поліровці, шліфовці і, якщо це необхідно, в ньому просвердлюються додаткові отвори (венти) для кращого звучання апарату і для вентиляції вуха.

ІВВ розрізняються за способом виготовлення і формою. Їх роблять м'якими, твердими або комбінованими.

М'які вкладиші виготовляються з матеріалу, по еластичності близького до гуми (поливінілхлориду). Цей матеріал в даний час рідко застосовують через погані акустичні властивості і складну технологію виробництва.

Тверді вкладиші виготовляють з пластмаси «акрил». Вони точно повторюють форму зовнішнього вуха і слухового проходу і володіють хорошими акустичними властивостями. Проте при особливо чутливій шкірі пацієнта такий вид вкладишів іноді викликає дискомфорт, оскільки він може «натирати» вухо.

Вкладиші з варіофлекса поєднують в собі переваги м'яких і твердих матеріалів. При кімнатній температурі такі вкладиші мають тверду структуру. У слуховому проході вони, нагріваючись до температури тіла, стають пластичними і не викликають незручностей. Для дитячого протезування рекомендується тільки цей матеріал.

Комбіновані вкладиші виготовляються з двох типів матеріалу:

твердого компоненту — зазвичай вірила і м'якого — варіофлекса. Такі вкладиші застосовуються в складних випадках, коли необхідно, щоб частина вкладиша була твердою, а частина — пластичною. Різні різновиди форм індивідуальних вкладишів представлені на рис.1.

Різні види а форми ІВВ

Рис.1. Різні види а форми ІВВ

Вибір типу і форми ІВВ для пацієнта залежить від ступеня і особливостей втрати слуху, будови слухового проходу і типу СА. Акустик або фахівець з отопластики повинні повідомити пацієнта про те, що до будь-якого індивідуального вкладиша необхідно звикнути і це вимагає від пацієнта певного часу і терпіння. Якщо вкладиш важко вставляється у вухо або, навпаки, випадає, або «натирає» вухо, то такий вкладиш необхідно додатково обробити або зробити наново.

Термін служби індивідуального вкладьша звичайно складає від 1 до 3 років. Проте дітям раннього віку слід міняти вкладиші частіше, не рідше одного разу на рік, оскільки дитяче вухо постійно змінює свої розміри (росте). Для того, щоб вкладиш служив якомога довше, пацієнт повинен  дотримувати правила його використання і зберігання.

Практика свідчить, що найчастіше засмічується трубочка, що сполучає вкладиш із слуховим апаратом. У ній може накопичуватися волога, вушна сірка, тому її разом з вкладишем необхідно регулярно промивати теолой водою, заздалегідь акуратно від'єднавши їх від апарату. Знов приєднувати трубочку до апарату можна тільки після ретельного просушування трубочки і вкладиша. Оскільки з часом трубочка стає жорсткою і її акустичні властивості погіршуються, періодично слід проводити її заміну (не рідше, ніж раз на півроку). Існує необхідний асортимент різноманітних спеціальних засобів для догляду за слуховим апаратом і вкладишами. Для цієї мети можна застосовувати спеціальний спрей що чистить, серветки для обробки вкладишів, спеціальні пакети для сушки (витягування вологи із слухових апаратів) і т.п.